Всі наші зустрічі майбутні й минулі – наче сни у снах, всі наші мрії незабутні як присмак трунку на вустах; Волошок темно-сині очі і очі карії мої забудь, як забувають ночі зірки розгублені свої. Ні те, що було поміж нами, ні сліз, ні слів ти не жалкуй, і розставання, наче чари, солодко-гіркії смакуй. Всі пестощі – то дотик вітру. За вітром мила не сумуй. Усе, що сприйняла на вiру скасуй, коханая, скасуй.
|
Подробнее...