|
Мешканець небесного етеру розум поєтичного буття
Залюбки ти створюєш хімери звістно для загального чуття?
А нізащо ти не зрозумієш каламуть сьогодняшнього дня.
Потаємно мріям порадієш, на їх користь будеш як дитя.
Всупереч хвилюючим загрозам, від вже непридатної землі,
Любить ще троянди живий розум, і бажає справжності собі.
Так багато,їх проблем всебічних, як найдалі поки образи
Навкруги фарбує весна вічність і природно чутно веселить.
Він живе- мій глузд художнботворчий, не лише химери він творить.
Час минає під сліпучим сонцем, щастя трохи є- але це мить!
Ось така прищітність духа- мови, що ще надихає і зове.
В етері блукаю я свідомо і мій дар засвідчує мене!
|
Подробнее...